Член-кореспондент Національної академії медичних наук  України, обраний  25.03.1994 р. за спеціальністю «терапія»,  доктор медичних наук (1976), професор (1981), Заслужений діяч науки і техніки України (1996), дійсний постійний член міжнародної організації лікарів-гастроентерологів і хірургів, директор Інституту гастроентерології НАМН України (1986-2011), науковий керівник відділу захворювань печінки та підшлункової залози, перший президент Української гастроентерологічної асоціації, співголова Європейського Медичного центру (Австрія, Відень), член Виконавчого Комітету Всесвітнього Протиракового Руху, член та віце-президент Міжнародної академії апіфітотерапії та бджільництва (штаб-квартира м. Дніпро), академік міжнародної академії екології та використання природних ресурсів, головний гастроентеролог Міністерства охорони здоров’я України, член редколегії Міжнародного журналу «Неpato-gaslroenterology», міжвідомчого збірника «Гастроентерологія», науково-практичного журналу «Сучасна гастроентерологія», заступник головного редактора Міжнародного Інформаційного Нобелівського центру.

Висококваліфікований фахівець, лікар-інтерніст. Народився Юрій Олександрович 23 липня 1937 року в Дніпродзержинську в родині відомого передового металурга, майстера доменного цеху – одного з кращих фахівців на Дніпровському металургійному комбінаті.

Все своє життя Юрій Олександрович присвятив медицині. У 1960 році закінчив з відзнакою педіатричний факультет Дніпропетровського медичного інституту, Ленінський стипендіат інституту.

3 1960 року працював у МСЧ №61 м. Дніпродзержинськ хірургом. Згодом, до 1972 року працював головним ургентним хірургом 9-ї міської лікарні. На практичній роботі захистив кандидатську та докторську дисертації по опіковому шоку та синдрому здавлення м’яких тканин ніг.

З 1972 року працював завідувачем відділення анестезіології та реанімації Обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова, головним спеціалістом області, заступником головного лікаря по хірургії.

З 1974 року – асистент, доцент кафедри госпітальної хірургії-2.

З 1980 року – професор кафедри анестезіології та реанімації Дніпропетровського медичного інституту  (ДМІ), проректор з лікувальної роботи ДМІ та, одночасно заступник головного лікаря обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова, з 1982 року – завідувач кафедри внутрішніх хвороб ДМІ.

З 1989 по 1996 рік – завідувач кафедри гастроентерології факультету удосконалення лікарів ДМІ.

З 1986 до 2011 року директор Дніпропетровського НДІ гастроентерології. На цій посаді  керівника установи працював 25 років. Довгий час був головою Проблемної комісії МОЗ України «Гастроентерологія», а також експертом вищої атестаційній комісії України, Головою спеціалізованої Вченої Ради Дніпровської медичної академії та Інституту гастроентерології  НАМН України.

З 2002 до 2014 року перший президент Української гастроентерологічної асоціації.

З 2012 до 2020 року професор-консультант Обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова (м. Дніпро).

З 2020 до 2023 року  професор Дніпровського медичного інституту традиційної і нетрадиційної медицини

Основні напрями наукової діяльності: аналіз та розробка наукових основ і методологічних аспектів організації та удосконалення гастроентерологічної науки; координація наукових досліджень за проблемою гастроентерології в Україні; вивчення етіології, патогенезу, клінічного перебігу найрозповсюдженіших і соціально вагомих гастроентерологічних захворювань; розробка найбільш ефективних методів профілактики, діагностики гастроентерологічної патології, лікування та реабілітації хворих; розробка методів ранньої діагностики преморбідного стану, який передує розвитку онкологічної патології органів травлення; створення нових натуральних лікувальних засобів (фіто-, апіпрепаратів та їх композицій); науково-методичне керівництво гастроентерологічною службою України. Оцінка фізіологічного та патологічного стану людини при різних захворюваннях (захищені Патентами Австрії, Європи та США, 2010). Розробка та впровадження в практику серійних лікувальних магніто-терапевтичних апаратів «ВІТМА-1» та «МАГНІТЕР-1»..

Наукові праці: 

Автор понад 600 наукових праць, п’яти монографій, 48 авторських свідоцтв і патентів, автор міжнародних патентів Австрії, США автор чотирьох наукових відкриттів.

Основні наукові праці: «Сепсис» (1982 р.);  «Избранные вопросы гастроэнтерологии в практике авиационного врача» (1996 р.); «Актуальные проблемы в гастроэнтерологии» (1996 р.); «Невідкладна гастроентерологія» (2001); «Рак шлунку з переходом на стравохід» (Німеччина); «Рання діагностика раку шлунка» (Німеччина,2014).

Підготував 8 докторів та 60 кандидатів наук.

Основні нагороди:

Три золоті медалі за діагностику та лікування в гастроентерології, орден «За заслуги III ступеня», Почесна грамота  Верховної Ради України, Диплом Міжнародної асоціації авторів наукових відкриттів, медаль «Автору наукового відкриття” ім. П.Л. Капіци», медаль Г.Й. Бурчинського за значний особистий внесок у розвиток гастроентерології в Україні.